Вступ до марксистської теорії держави | Авторський сертифікатний онлайн-курс

Пропонуємо увазі слухачів перший онлайн-курс нашого журналу з курсу історії політичних і правових вчень на тему «Вступ до марксистської теорії держави».
Курс читається на платформі «Анналів юридичної історії» та є мультимедійним продовженням друкованої версії журналу.
Автор і викладач курсу – кандидат політичних наук, головний редактор наукового журналу «Аннали юридичної історії» Віктор Мельник (викладач нормативної дисципліни «Історія зарубіжних політичних учень», кафедра політології Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
Курс лекцій буде викладатись українською мовою.
Після кожних трьох лекцій слухачам курсу буде запропоновано виконати семінарське завдання.
Семінарські заняття, в умовах дистанційного навчання, проходитимуть в формі виконання студентом-слухачем самостійної письмової роботи – есе. Есе має бути оформлене у суворій відповідності з вимогами, опублікованими після кожних трьох лекцій.
Всі есе надсилати виключно на електронну адресу – annali.yur.istorii@gmail.com.
Всі вимоги до написання есе Ви можете подивитись за цим посиланням.
Всі слухачі отримають сертифікати від Наукової редакційної ради журналу в разі успішного опанування програми онлайн-курсу.

Лекція перша | Марксистська держава. Просто про складне!

У відеозаписі розкриваються головні засади марксистської дефініції держави – апарату насильства заможної меншості над бідною більшістю.
Просто і коротко розповідається про умови зародження політичної філософії марксизму, про головні праці марксистів на тему зародження держави.

Лекція друга | Апокаліпсис за Марксом.

проблеми співвідношення базису і надбудови у політичній філософії марксизму,
економічна детермінація політичних інститутів,
тлумачення соціально-економічних формацій,
марксистська футурологія держави.

Лекція третя | Епоха бізнесу за Марксом.

У відеозаписі розкривається лівогегеліанська система, що використовувалась К. Марксом (1818-1883) і Ф. Енгельсом (1820-1895).
В центрі лекторської уваги – діалектична єдність протилежностей усередині соціально-економічних формацій.
Особлива увага присвячується «епосі бізнесу» – соціально-економічній формації капіталізму, в умовах якої діалектичний антагонізм суспільних відносин розвивався між роботодавцями і найманою робочою силою.

Лекція четверта | Будівельний майданчик марксизму.

Відеозапис присвячений теорії співвідношення економічного базису та політико-правової надбудови у теорії Маркса.
Проаналізовані ключові історико-хронологічні положення «Капіталу» (1867 р.).
Надається класифікація чинників розвитку народного господарства.

Лекція п’ята | Що таке комунізм? Коротко про головне! (Завершення лекцій по соцеку – 3/3).

теорія соціально-економічної формації комунізму;
три форми комуністичної футурології державності;
кореляція марксизму та позитивізму.

Лекція шоста | Ціна Карла Маркса.

теорія додаткової вартості;
роль та значення промислового виробництва в епоху капіталізму;
взаємодія між сировинною і виробничо-товарною економікою.

Лекція сьома | Мільярди не за горами! Серйозні лайфхаки від Маркса.

основи капіталістичного прочитання праці К. Маркса “Капітал”;
теорія додаткової вартості в реальному секторі економіки;
методологія досягнення економічного успіху за Марксом/Енгельсом.

Лекція восьма | Вступ до ревізіонізму Карла Каутського.

ідеологічні суперечності всередині марксизму;
формування відмінних векторів сприйняття марксистської політичної філософії;
поглиблення суперечностей між правими та лівими ідеологіями;
передумови формування самобутньої політичної філософії Карла Каутського (1854-1938).

Лекція дев’ята | Політичний фон Центральної Європи в ХІХ столітті.

ключові державні утворення німецькомовної Європи (Священна Римська імперія, Австрійська імперія, Австро-Угорщина, Пруссія та Друга Німецька імперія);
соціально-історичні умови формування політичної теорії Карла Каутського (1854-1938);
Віденська система міжнародних відносин: її передумови та криза в другій половині XІХ століття;
шляхи диференціації лівого (соціалізм) та правого (націоналізм) політичних рухів у XIX столітті.

Лекція десята | Сенс історії за Карлом Каутським.

що читати по теорії Каутського в “Анналах юридичної історії”?
проблема “нового феодалізму” в працях моїх чеських колег;
Карл Каутський – засновник теорії “держави соціального добробуту”;
де Каутський вчився і хто саме вплинув на формування його поглядів?

Лекція одинадцята | Ресурси – наше все!

праця “Аграрне питання” Карла Каутського;
неомальтузіанство Каутського;
проблема власності за Каутським;
хто повинен володіти ресурсами?

Лекція дванадцята | Походження видів чи походження класів?

монографія Каутського “Дарвін і соціалізм» (1875);
монографія Каутського “Економічне вчення Карла Маркса” (1887);
проблеми мальтузіанства та теорії неомальтузіанства за Каутським;
як правильно диференціювати і стратифікувати класи у теорії соціал-демократії?

Лекція тринадцята | Христос, Каутський, Маркс і опіум.

монографія Каутського “Походження християнства” (1909);
соціалістичний зміст християнства та християнський сенс соціалізму;
теорія протистояння колективізму й індивідуалізму;
“Релігія – не опіум для народу!”.

Лекція чотирнадцята | Апофеоз імперіалізму.

обговорення тез статті Каутського “Ультраімперіалізм” (1914), надрукованої 11 вересня 1914 р. в газеті Die Neue Zeit;
типологія форм і видів імперіалізму за Марксом і Каутським;
футурологічні прогнози Каутського збуваються;
чи живий сьогодні глобалістичний ультраімперіалізм?

Лекція п’ятнадцята | Едуард Бернштейн проти всіх!

три типи марксизму за Бернштейном;
опозиція Каутський/Бернштейн;
універсалізм та локалізм у побудові соціалізму;
соціал-демократія як вища форма соціалізму;
чому соціалізм не може бути “науковим”?